top of page

Микола Княжицький: журналіст, медіаменеджер, політик


Фото: elitukraine.com
Фото: elitukraine.com

Микола Княжицький — український журналіст, телевізійний продюсер, політик і законодавець у гуманітарній сфері. Один із ключових медіаорганізаторів 1990–2000-х років, автор десятків аналітичних проєктів та медіареформ. У Верховній Раді 7-го, 8-го та 9-го скликань Княжицький активно працює над питаннями культури, мови, медіа, духовності та інформаційної безпеки.


Микола Княжицький народився 2 червня 1968 року у Львові в родині педагогів. У 1985 році вступив на факультет журналістики Київського державного університету, навчання переривав для проходження строкової військової служби (1986–1988). Після завершення здобув другу освіту на Факультеті міжнародного права і бізнесу в Інституті післядипломної освіти Львівського університету імені Івана Франка.


Професійну діяльність розпочав на телебаченні наприкінці 1980-х. Працював спеціальним кореспондентом, ведучим новин, брав участь у створенні незалежних телепроєктів. У 1990-х очолював провідні медіаструктури, зокрема телеканали СТБ, УТ-1, ТВі. Також був членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України.


Робота в медіа


Княжицький став відомим у медіасередовищі як керівник й автор низки телепроєктів. У 2000-х роках був серед ініціаторів створення телеканалу ТВі, а з 2013 року — співзасновник і генеральний директор інформаційного телеканалу «Еспресо», який відіграв помітну роль у висвітленні подій Революції Гідності.


Працював також як продюсер й автор документальних фільмів, зокрема про Ольгерда Бочковського, а також про історико-культурну спадщину Карпат. Ініціював реалізацію циклів про унікальні церкви Верховинського району, підтриманих Українським культурним фондом.


Політична діяльність


У 2012 році Микола Княжицький вперше був обраний до Верховної Ради України за списком об’єднаної опозиції «Батьківщина». У наступних скликаннях (2014, 2019) балотувався від партії «Народний фронт» та «Європейська Солідарність». Очолював Комітет з питань культури і духовності (2014–2019), нині працює в Комітеті з гуманітарної та інформаційної політики.


За час парламентської роботи був автором і співавтором понад 260 законопроєктів, переважно у сфері гуманітарної політики, культури, інформаційної безпеки та захисту української мови. Серед ключових ініціатив — Закон про державну мову (2019), Закон про державну підтримку кінематографії, низка законів у сфері медіа, свободи совісті, деколонізації та охорони культурної спадщини.


Княжицький також ініціював створення Українського інституту книги та Українського культурного фонду.


Громадська і міжнародна діяльність


Микола Княжицький є співголовою української делегації у Міжпарламентському альянсі щодо Китаю (IPAC), а також головою наглядової ради Українського інституту книги. Активно співпрацює з міжнародними медіаорганізаціями, є членом австрійського Міжнародного інституту преси.


Ініціатор щорічного форуму «Via Carpatia» — масштабної культурної та аналітичної події, присвяченої розвитку Карпатського регіону і Центрально-Східної Європи.


Відзнаки та нагороди


  • Лауреат польської премії ім. Єжи Ґедройця (2019)

  • Відзнака «Симон Петлюра. Журналістика і державність» (2021)

  • Орден НКЖ «Ї» «За інтелектуальну відвагу» (2012)

  • Премія «Paderewski» (2024) за внесок в українсько-польське порозуміння


Особисте життя


Микола Княжицький одружений на пресменеджерці Ларисі Княжицькій, має трьох дітей: двох синів (старший — військовослужбовець ЗСУ) і доньку. Володіє українською, англійською, польською та російською мовами. Захоплюється літературою та кінематографом. Веде власний YouTube-канал, на якому публікує відеоблоги, документальні фільми та аналітику.


Микола Княжицький — один із найпомітніших представників української медійної та гуманітарної політики останніх десятиліть. Його діяльність охоплює телебачення, законодавство, культурну дипломатію, національну пам’ять та інформаційну безпеку. Усі ці напрями залишаються для нього важливими й сьогодні — в умовах нових викликів для української державності та ідентичності.





Comments


bottom of page