Дисидент і журналіст: біографія Ігоря Калинця
- Андрій Король
- 26 трав.
- Читати 1 хв
Ігор Калинець — один із найяскравіших представників українського шістдесятництва, поет, дисидент, політв’язень, який своєю творчістю та громадянською позицією став символом незламності духу та боротьби за національну ідентичність.
Народився 9 липня 1939 року в місті Ходорів на Львівщині в родині службовця. З ранніх років виявляв інтерес до літератури, що згодом привело його на філологічний факультет Львівського університету, який закінчив у 1961 році. Після цього працював у Львівському обласному державному архіві до 1972 року.
Активна діяльність
У 1966 році вийшла його перша поетична збірка «Вогонь Купала». Проте за активну участь у дисидентському русі та поширення самвидаву Калинця було заарештовано в 1972 році. Його засудили до 6 років ув’язнення в Пермських таборах суворого режиму та 3 років заслання в Забайкаллі, де він перебував разом із дружиною, поетесою та громадською діячкою Іриною Стасів-Калинець. Ув’язнення не зламало його духу — він продовжував писати, а його поезія стала символом спротиву.
Після звільнення в 1981 році Калинець повернувся до Львова, де працював у Науковій бібліотеці ім. В. Стефаника. З 1987 року був редактором самвидавного журналу «Євшан-зілля». Його творчий доробок включає 17 поетичних збірок, серед яких «Пробуджена муза» та «Невольнича муза», а також твори для дітей, зокрема «Книжечка для Дзвінки».
Ігор Калинець — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1992), премії імені Василя Стуса, почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка та почесний громадянин Львова.
Сім’я
Дружина — Ірина Стасів-Калинець, українська письменниця, поетеса, шістдесятниця. Померла 31 липня 2012 року. Дочка — Звенислава Мамчур, екологиня, кандидатка біологічних наук.
Джерела:
Comentarios