Борець за справедливість та волю України: біографія Степана Хмари
Степан Хмара був одним із найвідоміших українських дисидентів, політв’язнем радянського режиму, а пізніше — народним депутатом, який безкомпромісно відстоював національні інтереси. Його життєвий шлях — це історія послідовної і жертовної боротьби за незалежну Україну.
Народився 12 жовтня 1937 року у селі Бобятин (тепер Львівська область). У дитинстві пережив депортацію — у 1947 році його родину вивезли до Сибіру. Після повернення на батьківщину закінчив Львівський медичний інститут, однак працював не лише за фахом, а й як публіцист та редактор самвидаву. У студентські роки активно долучився до дисидентського руху: розповсюджував самвидав, зокрема заборонені твори, і переклав українською працю Андрія Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес» .
Діяльність
У 1972 році почав брати участь у випуску підпільного журналу «Український вісник» та займався поширенням самвидаву. Після арешту В’ячеслава Чорновола продовжив видавати журнал, де опублікував власну працю «Етноцид українців у СРСР», яку під псевдонімом Максим Сагайдак передав на Захід. У 1976 році ця праця була видана в США українською та англійською мовами, ставши потужною інформаційною «бомбою» з-за залізної завіси СРСР .
У 1980 році КДБ заарештувало його й засудило до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання за «антирадянську агітацію та пропаганду». Під час ув’язнення відбув 306 діб у карцерах, не погодившись на покаяння. У 1987 році вийшов на волю та активно долучився до відтворення Української гельсінської спілки, став учасником руху легалізації Української греко-католицької церкви .
У 1990 році був обраний народним депутатом Верховної Ради України. Того ж року разом з Левком Лук’яненком і Михайлом Горинем створив Українську республіканську партію. У жовтні 1990 року підтримав студентську Революцію на граніті, витримавши 13-денне голодування. У 2006 році йому було присвоєно звання Героя України. Також нагороджений орденом Свободи та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Особисте життя
Від першого шлюбу мав сина Романа (нар. 1967) та доньку Соломію (нар. 1973). Друга дружина — Роксолана Хмара, з якою мав сина Тараса (нар. 2002). Помер 21 лютого 2024 року на 87-му році життя. Степан Хмара залишив по собі спадщину незламної боротьби за свободу та гідність українського народу.
Джерела:
Коментарі